оптовий — [опто/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
оптовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
гуртовий — а/, е/. 1) Прикм. до гурт I. 2) Належний усім, багатьом; спільний. || Який здійснюється, виконується гуртом. 3) Якого купують або продають у великій кількості; оптовий … Український тлумачний словник
дистриб'ютор — а, ч. 1) Підприємство, яке здійснює від імені фірми виготовлювача збут та гарантійне обслуговування товару. || Оптовий торгівець, підприємець або фірма, які займаються збутом продукції. || Юридична особа чи громадянин, яким надається виключне або … Український тлумачний словник
обмежувальний — а, е. 1) Який передбачає обмеження чогось; признач. для обмеження чого небудь. •• Обме/жувальний контра/кт контракт, згідно з яким оптовий покупець зобов язується купувати товар лише у даного постачальника. 2) Який не охоплює чого небудь повністю … Український тлумачний словник
прасол — а, ч., заст. У дореволюційній Росії – оптовий скупник худоби, сільськогосподарської сировини і т. ін. для перепродажу з метою заробітку … Український тлумачний словник
товарооборот — у, ч. 1) Процес обігу товарів. 2) Економічний показник, що характеризує сукупну вартість продажів; розрізняють оптовий та роздрібний товарооборот … Український тлумачний словник
ярмарок — рку, ч. Торг, який влаштовується регулярно, в певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів. Книжковий ярмарок. || перен., розм. Місце скупчення кого , чого небудь, де багато шуму, галасу, велике пожвавлення і т. ін. ••… … Український тлумачний словник
прасол — іменник чоловічого роду, істота оптовий скупник худоби іст … Орфографічний словник української мови
